Вирощування псилоцибінових грибів - захопливе заняття, що вимагає точного підходу й уваги до деталей. Один з ключових компонентів цього процесу - підготовка відповідного субстрату. У цій статті ми надамо докладний посібник з підготовки до використання субстратів для вирощування псилоцибінових грибів.
Вступ
Усі живі організми, від найменших до найбільших, у природі змагаються один з одним за доступ до ресурсів. Навколо нас розкинулося безкрає море повітря, у потоках якого перепливає незліченна безліч живих істот і мікроскопічних спор. Їхня головна мета - виявити ресурси, необхідні для розмноження і виживання. Серед цього океану життя розквітає розмаїття організмів, деякі з яких становлять загрозу для успіху грибовода. Однак серед них також трапляються ті, що навпаки допомагають у нашій справі. Прикладом таких організмів є термофільні бактерії. Назва сама по собі вказує на те, що ці бактерії віддають перевагу підвищеним температурам.
Навіщо потрібна пастеризація субстрату?
Будь-яке середовище, багате на поживні речовини, стає об'єктом конкуренції серед мікроорганізмів. Жодне місце не залишається без уваги. Прості вуглеводи стають головною метою для освоєння. Що більше таких вуглеводів міститься в субстраті, то він стає вразливішим перед дією бактерій. Тому зерно, багате на крохмаль, зазвичай проходить стерилізацію та ізоляцію від усіх видів бактерій. Однак коли йдеться про субстрати з меншим вмістом простих вуглеводів, стратегія їхньої обробки змінюється. Основною метою пастеризації є створення спеціальних умов для розвитку певних типів бактерій, які здатні ефективно використовувати доступні прості вуглеводи. Це дозволяє їм утримувати їх від конкурентів. Таким чином, ці бактерії тимчасово захищають субстрат і забезпечують грибам можливість заселити його.
Під час проведення пастеризації важливо враховувати не тільки температурний режим, а й тривалість витримки субстрату за цієї температури. Розуміння залежності між необхідною тривалістю і температурою є ключем до успішного результату. У домашніх умовах часто використовується метод гідротермічної пастеризації, за якого, паралельно з нагріванням, здійснюється зволоження субстрату. Цей процес сприяє гідролізу - розкладанню речовин, що містяться в субстраті, на простіші компоненти.
Основні типи пастеризації
Безліч варіантів пастеризації доступні для освоєння:
- Жорстка пастеризація за температури 90-100°C. Мета жорсткої пастеризації - винищення активних форм різних бактерій та їхніх спор. Однак недолік цього методу полягає в тому, що разом із ворожими спорами знищуються також спори корисних термофільних бактерій. Таким чином, субстрат піддається частковій стерилізації. Для збереження спор корисних бактерій рекомендується мінімізувати тривалість жорсткої пастеризації, не перевищуючи 4 годин. У результаті субстрат залишається вразливим для різноманітної мікрофауни.
- Помірна пастеризація при температурі 70-80°C Цей метод вимагає більш тривалого часу - від 6 до 12 годин. Він не призводить до часткової стерилізації субстрату, але рівень захищеності від мікрофауни також обмежений. При використанні жорсткої та помірної пастеризації існує ризик зараження субстрату небажаною мікрофлорою. Тому під час роботи з цими методами необхідно підтримувати максимальну чистоту процесу.
- М'яка пастеризація за температури 60-65°C М'яка пастеризація є найбільш надійним способом захисту субстрату. Її тривалість становить не менше 16 годин. Після такої пастеризації субстрат має високий ступінь захищеності. У промисловому грибівництві цей метод зазвичай доповнюється ферментацією за температури 45-55°C, щоб забезпечити зростання популяції термофільних бактерій. При роботі з субстратом, що зазнав м'якої пастеризації, рівень чистоти процесу можна утримувати на високому рівні. Усі ці методи пастеризації мають свої переваги і застосовні для різних субстратів і цілей. "Але як же так?" - ви, можливо, запитаєте. Адже зазначені часові рамки пастеризації значно перевищують ті, що зазвичай використовуються людьми вдома. Чому така різниця? Тут важливу роль відіграють обсяги субстрату, час охолодження і розрахунковий час для обживання міцелієм. Промислові грибоводи змушені застосовувати тривалі періоди м'якої пастеризації, особливо за великих об'ємів субстрату, щоб підтримувати високий рівень чистоти процесу.
Пастеризація кокосового волокна
Кокосовий субстрат є одним із найпопулярніших субстратів. Отже, як приклад ми розглянемо детально пастеризацію кокоса.
Перш ніж розібратися, чому жорстка пастеризація кокосового волокна настільки ефективна, хотілося б підкреслити важливий момент. Для наочності візьмемо, наприклад, пастеризацію сіна на кухні. Для цієї операції знадобиться велика каструля. На дно каструлі встановлюється підставка, зверху якої укладається наволочка, наповнена сіном. Потім гаряча вода заливається в каструлю, а газ вмикається. У центр наволочки встановлюється термометр для контролю температури субстрату. Згідно з інструкціями з пастеризації сіна, температура субстрату має підтримуватися в діапазоні 60-65°C і не перевищувати 70°C. Однак явно видно, що нижній шар субстрату буде гарячішим, ніж верхній, оскільки нагрівання відбувається знизу. Така пастеризація триває від 1,5 до 3 годин. Проте, цей метод приносить результат. Суть полягає в тому, що найважливішою є температура "ядра" субстрату, тобто середня температура. Навіть якщо нижній шар досягне 85°C, але "ядрова" температура коливатиметься в районі 65-70°C, процедура буде успішною. Часто під час пастеризації субстрату використовується принцип ступеневої пастеризації. Спочатку субстрат піддається 45-хвилинній пастеризації при 70°C, потім 45 хвилин при 60-65°C. Після цього газ вимикається, і каструля щільно закривається кришкою для природного охолодження. Така послідовність сприяє поступовому зниженню температури протягом кількох годин. При цьому відбувається додаткова ферментація.
Давайте тепер розберемо процес, який відбувається під час жорсткої пастеризації кокосового волокна. Вода, як відомо, кипить за звичайних умов за температури 100°C. Якщо дати їй охолонути протягом деякого часу, температура знизиться трохи нижче цієї позначки. Коли сухий субстрат (кокос/вермикуліт/добавки) заливається водою, відбувається додаткове охолодження води. У результаті субстрат сам вбирає воду, причому верхня частина матиме вищу температуру, ніж нижня. До того ж, шматки кокосового волокна досить великі, і всередині них температура буде трохи нижчою, поки вода не проникне в їхню середину капілярними шляхами. У той час як субстрат продовжує повільно остигати, процес ступінчастої пастеризації розгортається без жорстких часових рамок. Якщо укутати ємність із субстратом у ковдру, час, що витрачається на кожен етап пастеризації, збільшується. Правильна кількість гарячої води, доданої під час заливки, дає змогу уникнути перегріву субстрату і надмірного зволоження. Як бачите, цей метод об'єднує всі три режими пастеризації та ферментацію (якщо субстрат залишається в ковдрі для повного охолодження).
Саме з цієї причини при інокуляції такого субстрату надзвичайно важливо підтримувати чистоту процесу. Проте, оскільки етапи жорсткої та помірної пастеризації проходять відносно швидко, ступінь чистоти може бути відносною. Будь-який основний субстрат, який пройшов через етапи жорсткої та помірної пастеризації, сам по собі стає вразливим. Тому істотним фактором успіху при його використанні є швидка колонізація його міцелієм. У міру обростання банок із зерном міцелієм, банки рекомендується періодично струшувати. Це робиться для того, щоб зруйнувати шматки зерна, на які вже встиг захопити міцелій, і рівномірно розподілити ці "оброслі" зерна по всій банці. Таким чином, створюється більше точок для інокуляції і значно скорочується час, необхідний для колонізації банки із зерном.
При використанні субстрату, підданого жорсткій і помірній пастеризації, слід створити умови для максимально швидкої колонізації його міцелієм. Цього можна досягти такими способами:
- Використанням більшої кількості материнського міцелію
- Використанням дрібнішого зерна для материнського міцелію (число точок інокуляції за однакового об'єму зерна може збільшитися в 4 рази або навіть більше)
- Ретельним перемішуванням субстрату із зерном. У процесі перемішування зерно втратить дрібні шматочки міцелію, які також стануть точками інокуляції;
- Підтриманням оптимальної температури та вологості субстрату для росту міцелію;
